Порівняно нещодавно відкритий в столиці музей міської історії відвідали нещодавно козаки Всесвітньої організації-ГО “Запорозький звичаєвий козацький лицарський орден ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди). Спільно з киянами, фахівцями та істориками довго готувався до своєрідної лекції, тому що сьогодні, на моє велике переконання музейна справа для нашого народу як ніколи важлива та необхідна. Важко переоцінити її виховну, навчальну та патріотичну роль. Останні роки в громадянському суспільстві значно зростає інтерес до подій минулого, А в періоди, коли йде боротьба за свободу, з довготривалими бойовими діями, окупацією ворогом частини державної території, за свій політичний стратегічний вибір, демократичні принципи та культурні цінності. необхідність знати правду та дбати про формування поваги до пращурів їх досягнень та перемог є одним з головних завдань козацької старшини та інших патріотичних організацій.
Тому культурно-історична діяльність, відвідання та проведення занять, екскурсій в музеях України ми вважаємо невід”ємною частиною освітянської роботи.
Приємно, що музей має вигляд сучасної організації виставкового комплексу, з наявністю електронних засобів інформації для бажає ознайомитися більш докладніше з різними періодами існування міста. Приємно, що відвідувачі мають можливість в прямому сенсі доторкнутися до історії ( окремі екземпляри – будівельні матеріали, яким більше п”ятисот років, викладені на стільці, а кожний бажаючий, звичайно з хвилюванням та гордістю може потримати в руках частини будматеріалів за якістю високого європейського гатунку ), що додає колориту та підкреслює високий рівень спеціальних знань наших прадідів.
Творчий підхід ми бачимо у створені картографічних матеріалів де були зображені величезні простори, за поглядами даже тогочасних європейських, візантійських та арабських хроністів поселень слов”ян та згодом одної з самих могутніх європейських держав Київської Руси-України. В музеї не так багато предметів зброї, але це правильно, тому концентрує увагу на культурі, мистецтві, державному управлінні, законах та правилах поведінки, культових пам”ятках ( величезний ідол Перуна та залишки від жертвопринесення ) та віруваннях городян.
Велика кількість побутових предметів яскраво ілюструє достатньо заможне та забезпечене життя в Київі людей та існування середнього класу. Жіночі прикраси – буси, намиста, серебро та золото, посуд та залишки одягу та тканини самі за себе говорять про успіхи в торгівлі та виробництві товарів високої якості.
Вразили й будівельні матеріали, залишки кераміки, облицювання, можливість майстрів працювати з різними матеріалами, комбінувати, використовуючи досвід візантійців, греків, знання арабів та інших народів. Важливо, що експозиції розкривають перед нами декілька епох реалістично показують як розвивалося суспільство, наука, будівництво, мистецтво в різних галузях. Музей даєможливість чітко зрозуміти, що не тільки успішні війни та переможні походи формували українську націю, що безумовно на ті часи було дуже важливо, але без високого інтелекту, спроможності сприймати знання, швидко вчитися, зберігати свої традиції та бути для інших народів прикладом сталого розвитку не може бути прогресу та світової поваги.
Багато фотографій церков, соборів, монастирів значних розмірів, наявність стародавніх натільних, походних хрестів, священних книг та інших предметів релігійного призначення розповідають про християнське православне життя, толерантність та можливість мирно жити в великому місті. На жаль, після Жовтневого перевороту багато видатних пам”яток архітектури було підірвано та знищено.
Має місце експозиція про козацьку добу в різні періоди історії Києва, портрети, особисті речі (перначі, шаблі, інші клейноди) дають уявлення про буремні події Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького, державницьку діяльність Івана Мазепи, який будував храми, організовував навчальні заклади, був ефективним менеджером та фундатором багатьох нових корисних заходів.
Ліквідація європейського інституту Магдебургського права знаменовала наступ на привілеї та свободи жителів столиці з боку Російської імперії й такі документи теж не забуті фахівцями, бо повернення до генерал-губернаторів це величезний крок в минуле в організації державного керіівницьтва, що не допомагало, а суттєво заважало в розвитку міста.
Багато інформації існує про розвиток промисловості ( зразки фотографії, пакувальної тари, товарів фабрик з виробництва продовольчих та промислових товарів), творча та високопрофесійна діяльність місцевих архітекторів, лікарів, письменників ( представлені видання Т.Г.Шевченка, М.М. Коцюбинського ), художників та скульпторів, акторів світового рівня розкривають величезний потенціал можливостей та досягнень тогочасних киян.
Дуже приємно, що талановиті нащадки – фундатори музею, керівництво столиці, наш побратим Віталій Кличко. зробили мешканцям Києва та гостям величезний культурно-естетичний подарунок. Музей яскраво доказав спадкоємність нашої тисячолітньої історії, значну роль досягнень та наявність безцінних для світової цивілізації цінностей, а молоді дав правильний орієнтир на подальший розвиток європейського вектора руху.
За період з 2014-го року по теперішній час навчання, виховні заходи, екскурсії ми щомісячно проводили в різних музейних установах в Запоріжжі та області ( обласний краєзнавчий музей, директор Михайло Мордовськой, Зброї, козацтва. в установах Гуляйпільського, Василівського, Пологівського, Кам”янка-Дніпровського районів, м. Мелітополя, Бердянська Дніпра, Нікополя, Одеси, Кам”янця-Подільського,Львова. Львіва,Чигирина,Хмельницького, Переяславу-Хмельницького. Білгорода-Дністровського та звичайно Києва, особливо. музея Гетьманства).
Впевнений. багато дітей, студентів, молоді, козаків, волонтерів, героїв – наших воїнів сформували свій світогляд на міцному фундаменті отриманих знань та незаангажованої інформації з документів та артефактів – свідків героїчних та драматичних подій різних часів історії України.
Було б непогано подумати про досвід США, де в багатьох установах вхід безкоштовний, а кількість установ в Англії, Австрії, Германії та Франції сягає за півтори тисячі (в нашій країні біля п”ятиста), а кількість відвідувачів доходить до декількох мільйонів на рік.
Тому в державних програмах розвитку козацтва та обласних заходах необхідно передбачати відповідне фінансування, уряду дбати про розширення кількості музеїв, беручи до уваги їх величезне значення для національно-патріотичного виховання, вивчення європейської та світової історії та культури.
З повагою,
Голова Ордену, заступник голови КРК ЗОДА
кандидат наук з державного управління Дмитро Сухінін (Гора).