22 січня 2019 року по всій українській землі, в містах, райо-
нах областях, в стародавній тисячолітній столиці держави-
Києві відбулися масштабні урочисті зібрання, святкові захо-
ди, а до видатного дня в козацьких організаціях були про-
ведені козацькі кола, із молоддю конференції, круглі столи
де старшина та науковці яскраво і правдиво розповідали про
проголошення Акту Злуки — одної з самих визначних та важ-
ливих та визначних подій в історії України та Європи.
Треба підкреслити, що об»днання українських земель прохо-
дило у найскладніші часи для тогочасної України. З декількох
сторін на молоду державу тиснули вороги та загарбники, осо-
бливо ті хто ніколи не вважав юридичним та цивілізаційним правом народу на існування незалежної, демократичної, віль-
ної від іноземного диктату чужих та небезпечних ідеологій країни. Прихильники відновлення Російської імперії, дени-
кінські та інші армії з добре озброєних офіцерів, більшовицькі
армії, польські та інші війська на протязі 1917-го, 1918-го ро-
ків створили реальну загрозу силою зброї знищення УНР.
Тому своєчасно прийняте політичне і правове рішення керів-
ництва Української Народної Республіки та Західно-Українсь-
кої Народної Республіки через попередні угоди у Фастові бу-
ло реалізовано через проголошення 22 січня 1919 року на
Софійській площі у Києві, дало підстави для визнання нашої
країни як незалежної, повноправної, самостійної держави, для народу це був визначний етап національно-визвольного
руху, реалізації мрії мільйонів жити в своїй країні без гніту,
економічного, релігійного і політичного приниження, неспра-
ведливих кастових юридичних норм. Сотні тисяч жителів та
воїнів вважали себе козаками — патріотами і готови були об-
роняти Україну із зброєю в руках. Добре, що Державний се-
кретаріат ЗУНР швидко відпрацював попередній проект договору і напрвив до Директорії, і 1 грудня було підписано
Передвступний договір де прямо говорилося: «Західно-Українська Народна Республіка заявляє свій намір перестати існувати як окрема держава, а натомість увіти з усею своєю
територією і населенням як складова частина державної ці-
лісності в Українську Народну Республіку… Правительства
обох Республік уважають себе зобов»язаними сю державну
злуку можливо в найкоротшім часі перевести в діло, щоб обі
держави утворили справді одну неподільну державну одини-
цю…» Документ цивілізаційного рівня значення підписали від
імені Директорії В.Винниченко, О. Андрієвський, Ф.Швець, С.
Петлюра, а в імені уряду ЗУНР — Л.Цегельський і Д. Левиць-
кий. 3 січня 1919 року на сесії УНРради прийнято історичну
Ухвалу, а 16 січня вирішальна політична подія відбулася на
засіданнях Директорії і КМ УНР.
Всенародні свята почалися з проголошення 22 січня тексту
Універсалу Директорії о 12 годині на Софійській площі відбу-
лася урочиста церемонія Злуки, де в присутності багатьох
тисяч українців Л.Цегельський зачитав Ухвалу УНРади, а
священник П.Корсунський оголосив Універсал Директорії. Вже 23 січня на Конгресі трудового народу було ратифікова-
но цей важливий документ та прийнято державний герб
України-Тризуб. Були також узгоджені дії на фронтах з воро-
жими силами, командування військами, затверджено склад
обраної делегації на Паризьку мирну конференцію, уведено
спільну валюту. Складні, героїні і трагічні подальші події, за-
пекла боротьба з загарбниками та окупантами, активна, як і
сьогодні гібридна війна проти України з боку більшовиків, з
утворенням фейкових маріонеткових «народних рад» та «зі-
брань», червоний терор, пряме збройне захоплення суверен-
ної території УНР, Голодомор, репресії, ліквідація величезних
соціальних груп активної частини суспільства, інтелігенції,
військових, діячів культури і науки не змогли зламати духу
та сили волі українського народу до незалежності та бажан-
ня створити свою країну, а з 22 січня 1990 року — нагоди 71-ї
річниці проголошення цієї видатної події та важливішого для
нашої історії політичного рішення — для всієї нації це день
державне свято Соборності України. Українці, пам»ятаючи
про подвиг своїх пращурів, видатних фунадаторів — держав-
ників — Київської Руси-України — Володимира Святого, Яросла-
ва Мудрого, Козацької країни — Богдана Хмельницького, Івана
Мазепи, УНР — Михайла Грушевського, Володимира Вінічен-
ко, Симона Петлюри, Української держави — Павла Скоро-
падського, мільйонів загиблих героїв різних війн за багато
століть, боротьби з московською навалою та окупаціїю Кри-
му будуть вічно шанувати всіх тих хто віддав життя за сво-
боду та єдину Україну.
Сьогодні дуже важливо пам»ятати й шанувати всіх хто був причетним до об»днання нашої країни сто років тому. На-
ша делегація представників Запорозького козацтва мала
честь прийняти участь в урочистостях в Києві, історичній
Софійській площі, а отаман Дніпровського куреня МГО «Між-
народний союз козаків» Костянитин Лямціев і старейшни Великої Ради отаманів Запорозького козацтва на початку
дев»яностих допомагали прогресивним вітчизняним діячам
Народного Руху знову опинилися в епіцентрі подій вже як
почесні гості на державному і народному святі.
В Запоріжжі, Дніпрі, Херсоні, Миколаєві, Одесі, Хмельниць-
кому, Харкові та інших містах пройшли яскраві та добре
організовані святкові заходи за допомоги козацьких патріо-
тичних організацій.
За рішенням Великої Ради отаманів Запорозького козацтва
координаційної ради з питань розвитку козацтва при ЗОДА
були проведені заходи виховного та навчального характеру.
Делегації запорозького патріотичного козацького руху опору
прийняли участь в урочистих зборах, а в обласному центрі
в державному академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. В.Г.Магара із змістовними
промовами виступили керівники облдержадміністрації Кос-
тянтин Бриль, обласної ради Григорій Самардак, Запорізь-
кої міської ради Володимир Буряк. Були нагороджені достой-
ні та відомі учасники ООС та ветерани АТО, волонтери, нау-
ковці, працівники культури та освіти, ветерани державної
служби. Приємно було бачити достойних побратимів, які
отримали медалі та почесні грамоти з козацького середови-
ща — Миколу Говоруху, Валерія Матченка, Ларису Чурікову,
Олександра Білоусенка, Ольгу Волкову.
Активну участь по підготовці культурно-історичних заходів в
областях прийняли Ілля Лапін, Павло Білан, Володимир Лютий, Олександр Притула, Костянтин Рижов, Михайло Мор-
довськой, Георгій Шаповалов, Валерій Свідерський, Вадим
Литвин, Михайло Живиця, Кстянтин Лямцев, Ігор Рижков, Ігор Зубрицький,
Юрко Хижняк, Володимир Братищенко, Володимир Сі,
Євген Жаворонков, Віталій Пилипенко, Сергій Ігнатченко,
Роман Авдєєв, Дмитро Топчий, Тамара Загребельна, Храни-
тель Ікони, Старшина, Артем Сахаров, Іван Нонка, Костянтин
Немикін, Віктор Прийменко, Микола Деркач, Віктор Кучинський, Володимир Мельниченко, Микола Петренко, Ге-
оргій Тягунов, Ірина Півень, Елізавета Довбня, Олег Куртов, Олександр Грицаєнко,Валентина Єршова, Віктор Гонтар, Микола Никипілий, Олександр Литвин, Євген Шкрибітько, Валентина Шаповалова, Ігор Мазепа, Володимир Кондратевич, козаки МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ», ГО «Всесвітня генеральна асамблея нащадків козацьких родів»,
ГО «Запорозький обласний центр сприяння євроатлантичній
інтеграції», ГО «Запорозький звичаєвий козацький лицарський орден ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди)», полу ім. гетьмана Петра Сагайдачного МГО «МСК «ЗС», всеукраїнсько-
го штабу операції «Козацький волонтер», першого козацького
37-го батальону, 55-ї артилерійської бригади, духовенства
та козацьких священників Православної Церкви України.
Таке важливе державне свято як День Соборності України
буде назавжди одним з головних урочистих подій, які мають
величезне виховне патріотичне і історичне значення для багатьох поколінь українців теперішнього і майбутнього часів.
Велика шана й дяка всім мистецьким колективам, а особливо
козакам і берегиням — талановитим артистам театру ім. В.Г.Магара.
З повагою,
Голова Українського
козацького патріотичного
руху інформаційного спротиву,
член НСЖУ, автор книг,
військовий історик Дмитро Сухінін (Гора)